Борг Януковича. В РФ зізналися, що МВФ дасть Україні гроші

Утім, Україні рано чи пізно доведеться сплатити і борг Януковича

Перипетії з отримання кредиту МВФ переслідують Україну вже 13 місяців. Як правило, для ухвалення позитивного рішення, чогось не вистачало керівникам організації, котрі в обмін на отримання кредиту вимагали від українського уряду, виконання цілої низки вимог. То були питання стосовно, то збалансованості бюджету, то гнучкості курсу, або наведення ладу в запровадженні найрізноманітніших соціальних пільг.

Нарешті, якщо вірити заявам президента Петра Порошенка та міністра фінансів Олександра Данилюка, справа виглядає вже так, що українці нарешті прилаштувалися і таки виконали всі вимоги МВФ (принаймні основні, а ті які не змогли виконати, то переконали, що виконають потім), здавалося б, все добре, аж раптом подав голос міністр фінансів путінської Росії Антон Силуанов.

Мовляв заява МВФ про те, що Україна виконала всі умови, передчасна і навіть більше, не відповідає дійсності. Мовляв, Україна винна Росії гроші. Зокрема йдеться про 3 мільярди доларів, славнозвісний "борг Януковича", отриманий в грудні 2013 року в самий розпал Майдану. Минулого року, ще уряд Арсенія Яценюка домовився про реструктуризацію всіх боргів. Росія тоді, стала в позу.

З цим нічого не поробиш, такі вже вони, особливості російського характеру.

Проте, заблокувати виділення Україні траншу, росіяни не зможуть, немає у них таких впливів та повноважень, головне тут позиція правління фонду, ну і здатність України переконати, що буде виконувати взяті на себе зобов'язання.

Що стосується боргу за "кредитом Януковича", то незважаючи на популярність серед широких мас трудящих ідеї взагалі нічого не платити за боргами злочинного уряду, це навряд чи вдасться. В цивілізованому світі так не прийнято. Навіть більшовикам довелося платити за боргами попередників, хоча полум'яним Володимиром Леніним, було проголошено, що платити не будуть, мовляв, ніколи в житті такого не буде і крапка. Але тільки-но з'явилася потреба в нових кредитах на розвиток промисловості і довелося вирішувати проблему старих боргів, а значить, платити. Хоча, гучних заяв вирішили не роботи.

Варто також взяти до уваги, що в деяких націй ставлення до боргів вкрай хворобливе, і якщо пересічні українці запросто допускають думку, що можна не платити за кредитами, не те що Путіну, а навіть сусіду чи рідному українському банку, не кажучи вже про родичів, то, припустимо, для японців краще зробити харакірі, ніж пережити такий сором і не повернути позичених грошей. Платити доведеться.
Інше питання, коли саме...

Справа в тому, що ми маємо справу з особливостями гібридної війни. Була б війна класична, до її завершення про борги можна було б і не згадувати. Проте, і газ би в Європу не тік і взагалі все було б набагато суворіше.

Договори, звісно, повинні виконуватися. І Україна від цього ніколи не відмовлялася, більше того, росіянам урядом Яценюка пропонувалися ті ж умови реструктуризиції, що й приватним утримувачам українського боргу. Проте росіян це не влаштувало. Тепер вирішили, знову поговорити, натякаючи на те, що Україна знову щось порушила, і загалом веде себе, не так як треба. Стосовно поведінки, можливо росіяни мають рацію, хотілося, щоб український уряд зайняв чітку, жорстку, ввічливу і виважену позицію - спочатку мир на Донбасі, повернення Криму, компенсація матеріальної і моральної шкоди, а далі вже виплати боргів за "траншем Януковича".
Тому що, дотримання договорів стосується всіх учасників процесу, а не когось одного. Коли росіяни позичали гроші в 2013 році гроші, то де був Крим? Україна дала підстави для анексії? Чи бодай для захисту російськомовних?

Отож.

Те що українці вирішили підняти повстання проти недолугого президента Януковича, а політичній еліті не вистачило розуму усунути його від влади не допустивши до масових кривавих жертв, це трагедія, але яке до цього діло Росії? Це наша внутрішня справа.
І якщо вже починати з гордим виглядом розмови про виконання договорів, то російському начальству варто починати себе. Далі можна повертатися до розмови про те, як, коли і на яких Україна буде повертати борги свого недолугого начальства (за яке як не прикро, українці несуть відповідальність, бо самі ж його собі обрали) .

Варто відзначити, а давні римляни мали рацію pacta sunt servanda - договори повинні виконуватися і нічого з цим не поробиш. Це не найприємніша новина, натомість, гвалт росіського міністра фінансів Сілуанова про те, що Україна не виконала умов, не давайте їй грошей, кращий сигнал, про те, що гроші дадуть ніж оптимізм українського керівництва.