Блокада. Міфи і зради, які заважають нам жити
Насправді ж питання Донбасу можна вирішити або в гібридний спосіб, або, побудувавши навколо окупованих територій стіну. Правда, не факт, що ця стіна не буде дірявою
Сьогодні можна чітко констатувати, що всі політичні сили, які спекулюють на темі блокади, які виступають проти блокади і навіть ті, які мовчать і взагалі нічого про це не говорять, не зможуть вийти із нинішньої ситуації переможцями.
І найголовніше: вся нинішня медіаактивність по Донбасу практично не стосується Донбасу. Учасників гри не цікавить сам Донбас. Хтось грає в перевибори парламенту, хтось грає в зміну уряду, хтось грає в збереження статус-кво, хтось грає в гру "наїдь на олігарха і отримай з нього бабло" і т. д. При цьому найголовніше питання: що робити далі з цими територіями практично ніхто не ставить.
Чому не ставляться ці питання? Бо є лише дві відповіді. І обидві ці відповіді дуже ризиковані з точки зору піару. Перша відповідь - треба взагалі заборонити рух будь-яких товарів з цими територіями. Простіше кажучи відгородитися стіною. Друга відповідь - продовжити гібридні стосунки. А це, в свою чергу, передбачає крики про торгівлю на крові. Наразі ми зайшли в глухий кут. І цей глухий кут, ще раз повторюся виник перш за все через те, що всі учасники процесу не займаються питаннями Донбасу чи війни. Всі гравці вирішують свої політичні проблеми, які мало корелюються з реальним вирішенням питанням самого Донбасу.
Тепер давайте подумаємо, а що ми можемо зробити для того, щоб вийти з цього глухого кута?
Перш за все потрібно зробити дві речі. По-перше, треба скласти обмежений короткий перелік товарів, які можуть перевозитися через кордон, для того, щоб ми не поклали зараз ні енергетику, ні металургію. Цей список має подати СБУ і його має затвердити Кабмін. І він має діяти три місяці. Чи складно це зробити? Безумовно ні. Якщо ми вважаємо, що ліс для кріплень шахт іде на будівництво бліндажів, давайте викреслимо його зі списку товарів. Якщо є ще якісь застороги - давайте викреслимо, але вугілля, вогнеупори, готову металеву продукцію давайте пропускати. Такий режим має діяти найближчі три місяці, протягом яких ми маємо напрацювати подальші політичні рішення щодо Донбасу і наступного опалювального сезону.
Паралельно всі парламентські політичні сили мають ввійти в діалог. І ми повинні почати реальну дискусію про те, який закон про окуповані території нам потрібен. Ще раз повторюся - є лише два варіанти такого закону - глуха стіна або гібридні стосунки. У нас є одна політична сила, яка активно підтримує блокувальників, але категорично виступає проти стіни. Але так не буває - не можна бути трошки вагітними.
Питання окупованого Донбасу - це фурункул, який треба нарешті розрізати і дати можливість суспільству розвиватися. Але відповідальний політик на те і відповідальний, що бере на себе сміливість говорити непопулярні речі. Якщо суспільство говорить, що ми маємо відгородитися - ми не зможемо не відгородитися, навіть ціною величезних фінансових втрат.
І нарешті, третє: треба ще раз перевірити реальність цін на енергоносії. Незалежна комісія до якої увійдуть представники всіх політичних сил, має протягом одного місяця дати свої аргументовані висновки, щоб ми перестали один одного звинувачувати у брехні.
А тепер найголовніше. Що може цьому зашкодити? Лише відсутність політичної волі до діалогу. Бо, ще раз повторюся, в нинішній історії Донбас нікого не цікавить (точніше, майже нікого з політиків). Всіх цікавлять перевибори, гроші і політичні дивіденди. Найгірше, що глибоко помиляються ті, хто вважає, що проста зміна уряду, парламенту чи президента вирішить це питання. Доброго царя, який все вирішить, нема і не буде. Іншого шляху, ніж діалог політичних сил, нема і не може бути. Але він нікому поки не потрібен. Навіть тим, хто найбільше кричить, що потрібно це питання вирішувати.
