9 травня наступного року. Про що треба думати вже зараз

Згідно з соціологією лише половина населення повністю порвала з "руським міром". Третина населення так чи інакше себе ідентифікує з ним. А тому говорити сьогодні лише про провал дніпровської поліції — це брехати самим собі і гратися в історію "зроби винним одного Авакова"

Аваков несе свою частину відповідальності, і саме від нього зараз залежить, чи будуть сидіти "тітушки" з Дніпра. І це один із наріжних каменів нашої роботи над помилками. Але це лише одна частина цієї історії.

Наша задача на наступний рік — відірвати від "руського міра" 7–8% молодих людей, які зараз стоять на роздоріжжі. Нам не треба агітувати тих, кому вже 50+. Вірогідність того, що вони зміняться, не дуже велика. Нам потрібно боротися за молодь і середнє покоління.

Отже, що потрібно зробити?

1. Потрібно почати нарешті писати нашу історію Другої світової війни. І під цю історію ми маємо вже зараз створювати інформаційне поле, повне правдивих історій про дезертирство, про зради, про зґвалтування, про роль США і Британії. І обов'язково про героїзм українців, бо без нього нічого не було б.

2. Ізраїль кілька років тому почав святкувати 9 Травня. Концепція святкування — ми воюємо за нашу незалежність зараз і тепер. Діди воювали проти фашистів, але ми воюємо за нас. Нам потрібно цей рік провести саме під цим гаслом — просто об'єднати ці дві війни в сучасності.

3. Акція "Безсмертний полк" дуже складна для контрпропаганди. Її дуже тяжко інформаційно перебивати, набагато легше її очолити. Герої не вмирають — ось наша альтернатива. Але ця акція повинна розпочатися вже з 1 вересня в кожній школі. А кульмінацією має стати 8 травня, коли на паради мають вийти школярі в одностроях нашої армії. При цьому у нас зараз багато хто вважає, що перенесення свята з 9 травня на 8 травня автоматично зніме масу питань. Це, на жаль, не так, бо якщо людина захоче вийти з червоним прапором, вона це зробить і 8 травня.

Все інше — це дотичні речі, які легко буде інкорпорувати в цю кампанію, яку ми маємо провести, щоб через рік 9 травня все пройшло набагато спокійніше.

Правда, треба пам'ятати ще одну річ — ми воюємо за майбутнє, а не за те, щоб черговий раз поплакати. Вся ця кампанія має бути оптимістична і життєстверджувальна. Тільки тоді в неї повірять.