Смерть або канікули. Чому зрадофіли помилилися з малим бізнесом
1 січня набули чинності запропоновані урядом закони, які дозволяють покращити інвестиційний клімат (1797-VIII від 21.12.2016) і удвічі підняти мінімальну заробітну плату (1774-VIII від 06.12.2016). Найбільш резонансним виявився саме другий з них. А точніше, одна з його норм, за якою з 1 січня друга (річний ліміт доходу дo 1,5 млн грн.) та третя (до 5 млн грн.) групи фізосіб-підприємців мають платити єдиний соціальний внесок у розмірі 704 гривні на місяць навіть за відсутності прибутку. Ця норма спровокувала масове закриття ФОПів. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за грудень минулого року офіційно припинили діяльність 144,3 тис. ФОП, за перші десять днів цього року — ще 43,7 тис. Для порівняння: у грудні 2015 р. від статусу підприємців відмовилися близько 17,7 тис. фізосіб. ЗМІ одразу почали поширювати хвилю негативу про начебто масове скорочення малого бізнесу через посилений податковий тиск.
Та що ж відбувається насправді? По-перше, ліквідуються лише суб'єкти підприємництва, які не ведуть господарської діяльності, нічого не виробляють, не здійнюють внеску у накопичення національного продукту, тобто по суті "мертві" підприємства. Відтак, про реальне скорочення малого бізнесу взагалі не йдеться. В Мінсоцполітики нарахували близько 800 тис. недіючих фізичних осіб-підприємців. Віце-прем'єр Павло Розенко спрогнозував, що "закриття" таких "сплячих" ФОП триватиме ще близько двох місяців. По-друге, у даному випадку про посилення фіскального навантаження взагалі не йдеться — малих підприємців зобов'язали стабільно робити відрахування в недержавні фонди соціального страхування. Адже навряд хтось із тих, хто сьогодні виступає проти щомісячної обов'язкової сплати ЄСВ, також охоче погодиться у майбутньому отримувати пенсію час від часу. Уряд не піднімає пенсійний вік чи ставки оподаткування. Натомість цілком справедливо розширює базу оподаткування в умовах катастрофічного дефіциту Пенсійного фонду, переходячи до принципу: "сплачуєш внески в Пенсійний фонд — отримуєш пенсію". При цьому держава повністю дотримується і взятих на себе зобов'язань. Адже раніше було суттєво зменшено ставку ЄСВ аби зменшити навантаження на бізнес. Спрощену систему на поточний рік збережено. Кількість груп не змінилася — їх чотири, обсяги річного доходу для кожної групи також залишилися незмінними. Зберігається і принцип соціальної справедливості: ФОП звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують соціальну допомогу. Найдрібніші підприємці (платники єдиного податку першої групи з річним лімітом доходу дo 300 тис. грн.) мають право сплачувати ЄСВ у сумі 352 грн. на місяць.
І головне — для реально працюючих підприємств уряд запропонував низку новацій, які полегшують ведення бізнесу на старті і дозволяють у подальшому акумулювати інвестиційний ресурс. "Одна з головних новацій закону № 1797-VIII — запровадження п'ятирічних податкових канікул для малого бізнесу. Сьогодні для багатьох підприємців це питання виживання і збереження робочих місць, а отже, соціального балансу", — розповідає Ігор Реутов, адвокат, керівник департаменту АФ "Грамацький і Партнери". Від оподаткування податком на прибуток звільняються малі підприємства, які відповідають певним критеріям. Зекономлені кошти можуть бути реінвестовані у розвиток бізнесу. Крім того, новий закон усуває податкову дискримінацію по відношенню до фізосіб-підприємців. А саме, розширюється перелік витрат ФОП (орендна плата за землю, плата за ліцензії, амортизація), на які може бути зменшений оподатковуваний прибуток. А також надається право на амортизацію основних засобів, що використовуються у підприємницькій діяльності, що дозволить оновлювати основні засоби та залучати інвестиції.
