Навіщо ділити "Нафтогаз" по-новому
Арсеній Яценюк, виступаючи у парламенті, заявив, що уряд має намір виділити зі складу НАК "Нафтогаз України" дві компанії. Одна - ПАТ "Українська газотранспортна система" - буде управляти магістральними трубопроводами, а друга - ПАТ "Українські газові сховища" - відповідатиме за збереження газу. Такий підхід - новий для України.
Розділення по-європейськи
Ідея розділення НАКу на декілька частин існує давно. Вперше таке рішення було прийнято 2009 року, під час Брюссельської конференції щодо майбутнього української ГТС. 2011 року тодішній міністр палива та енергетики Юрій Бойко обіцяв завершити розділення НАКу впродовж кількох місяців, а вже з наступного року вивести одну з отриманих компаній на IPO. Проте плани весь час відкладалися: на них не було політичної волі.
Формальною вимогою для розділення залишається так званий "Третій європейський енергопакет", який передбачає, що транспортування і продаж газу мають бути незалежними одне від одного. Після того, як Україна 2011 року стала членом Європейського енергетичного співтовариства, вона взяла на себе зобов'язання виконати вимоги цього документу.
У більшості з них транзитні труби мало пов'язані з потужностями для газопостачання всередині країни. В нас - навпаки, транзит і внутрішнє постачання складають єдине ціле, і розділити їх буде важко
Однак раніше розділення планувалося робити за іншою схемою: надати більше фінансової незалежності компанії "Укртрансгаз", яка на 100% належить "Нафтогазу України" і управляє всією газотранспортною системою України. Хоча формально це окрема компанія, але її бюджет - невіддільний від бюджету НАКу. І тому, наприклад, "Газпром" минулого року постачав "Нафтогазу" паливо в рахунок передплати транзиту на 2014 рік у сумі $2,5 млрд. Відповідно, трубопровідна компанія не отримала цих грошей і не має зараз можливості інвестувати у модернізацію своїх об'єктів.
Тепер, за словами енергетичного експерта Богдана Соколовського, мова йде про новий для України спосіб розділення НАКу: відділення транзитних газопроводів, які транспортують паливо до Європи, від газопроводів, що постачають газ для внутрішнього вжитку. А це може бути проблемним. "Українська ГТС побудована нетипово для європейських країн. У більшості з них транзитні труби мало пов'язані з потужностями для газопостачання всередині країни. В нас - навпаки, транзит і внутрішнє постачання складають єдине ціле, і розділити їх буде важко. Але можливо", - стверджує Соколовський.
Переваги нової схеми
У двох незалежних від НАКу структур буде декілька нових можливостей. По-перше, такі вузькопрофільні компанії є прозорішими і зрозумілішими для інвесторів, а отже, зможуть легше отримувати кредити і розміщувати облігації. Зараз НАК, з його складною структурою і стабільно тяжким фінансовим станом, залучає кошти хіба що під державні гарантії.
По-друге, поява нового оператора магістральних трубопроводів, можливо, дасть підставу для перегляду транзитного контракту з "Газпромом". Тоді можна буде виконати іще одну вимогу "Третього енергопакету": добитися продажу газу європейським споживачам не на західному, а на східному кордоні України. Іншими словами, нам вигідніше, щоб за транзит нам платили приватні європейські компанії, а не російський монополіст. За таку схему уже висловилися український і польський прем'єри Арсеній Яценюк та Дональд Туск, і це настільки розізлило заступника голови правління "Газпрому" Олександра Медведєва, що той вдався до недипломатичних висловів, сказавши, що голова уряду Польщі "з дуба впав".
Третій енергопакет дозволяє "віртуальний реверс", але спершу доведеться переглянути контракт з "Газпромом"
Така реакція не випадкова: адже, коли газ в українських трубах буде уже не російським, у нашої країни з'явиться можливість використовувати схеми "віртуального реверсу". Це означає, що ми зможемо купувати необмежену кількість газу у європейських країнах, і домовлятися з трубопровідними компаніями про те, щоб вважати цей газ прокачаним до України. А насправді використовувати тут російський газ, який буде вважатися прокачаним до Європи. "Третій енергопакет дозволяє цю схему, але спершу доведеться переглянути контракт з "Газпромом", який за нинішніх умов навряд чи на це піде", - говорить енергетичний експерт Валентин Землянський.
А от якщо контракт все одно доведеться переглядати, то, під тиском Єврокомісії, такі зміни можливі. А значить, Україна зможе отримувати за реверсними схемами не 15 млрд. кубометрів на рік - більше не пропускають вітчизняні труби - а необмежену кількість газу, і, в разі потреби, взагалі відмовитися від закупівель у "Газпрому".
Але на нинішні газові переговори, які тривають за участі українського, російського міністрів енергетики та єврокомісара Гюнтера Еттінгера, розділення НАКу не встигне вплинути: на цей процес потрібно щонайменше декілька місяців.
