Максим Гольдарб: Чому насправді "Тарифна мобілізація" закликає людей не платити за комуналку
І її затребуваність не вщухає, а отже, люди справді налаштовані на те, аби протидіяти та захищати свої права від свавілля влади. І ми раді, що допомагаємо їм у цьому.
Не може не радувати й блискавична реакція влади на неї - перші дискредитаційні матеріали свідчать, що ми потрапили в ціль! "Не заплатять!!!" - це найстрашніший сон монополістів та їхніх поплічників у владі.
Причому, хто почав обурюватися? Депутати пропрезидентської партії, тобто тієї сили, яка голосувала за злодійські тарифи і під контролем якої перебуває вся житлово-комунальна сфера та енергетичний ринок України. Вони продовжують наполягати на "прозорій газовій формулі" та переконувати, що ситуацію врятують субсидії. При цьому їх, чомусь, засмучує те, що люди знають свої права та готові їх відстоювати.
Власне, логіку можна зрозуміти: вони не хочуть втрачати надприбутки і уповають на те, що субсидії допоможуть "закрити рот" і втихомирити тих, хто незгодний із завищеними, абсолютно економічно необґрунтованими тарифами.
Тож, "Тарифна мобілізація" вирішила ще раз роз'яснити ситуацію, вказавши чому субсидії - це шлях до ще більшої катастрофи, ніж масові неплатежі.
1. Неплатежі - не є нашою самоціллю. Ми не закликаємо людей відмовитися від оплати платіжок назавжди та "створити проблему, яку потім роками ніхто не зможе вирішити".
Наша ключова вимога - не нав'язувати людям ціни й тарифи, а сісти з ними за стіл переговорів. Тим паче, що не лише спеціалісти "Публічного аудиту", а все експертне співтовариство заявило про необґрунтованість тарифів.
Поки влада на діалог не йде, ми запропонували українським споживачам декілька місяців МАСОВОЇ непокори з несправедливими тарифами шляхом відмови від оплати житлово-комунальних послуг. На сьогодні це єдиний справді дієвий спосіб протистояння відвертому тарифному грабежу. Протягом цього часу ми рекомендуємо споживачам не витрачати кошти, передбачені на комуналку, а відкладати їх, щоб у потрібний момент погасити всю заборгованість. Проте такий момент настане тільки тоді, коли влада піде на відвертий діалог зі своїм народом та нарешті визнає те, що справедлива ціна на газ для населення - близько 3500 грн за тисячу кубів газу. Нагадуємо, вже достеменно розраховано, що ця сума цілком дозволить українському видобутку не лише розвиватися, а й нарощувати потенціал.
Саме для того, щоб убезпечити учасників акції від можливих фінансових та юридичних наслідків, "Тарифна мобілізація" розробила методичку, в якій детально роз'яснено, як люди повинні діяти в тій чи іншій ситуації, аби уникнути небезпечних наслідків, пов'язаних із несплатою за ЖКП.
Як тільки влада вгамує свої апетити та встановить справді прозорі ціни й тарифи на газ для людей, потреба в масових неплатежах зникне. Тож, м'яч повністю на боці влади!
2. Чутки, що "Публічний аудит" і "Тарифна мобілізація" якимось чином пов'язані з БЮТ чи іншими політичними силами, не відповідають дійсності. Ми є незалежними від будь-яких політсил громадськими організаціями. Разом з тим ми неодноразово заявляли, що підтримаємо всі політсили та експертні об'єднаннями, які протидіють тарифному свавіллю й намагаються захистити права та інтереси українців. Тому нас влаштовує, що нашими розрахунками і думками користуються такі впливові українські політики, як Тимошенко. Використання їх президентом і його прихильниками неможливо просто в силу антагонізму: вони хочуть забрати у людей гроші - наші ж розрахунки спрямовані на протилежне.
На сьогодні Тимошенко та Кличко є фактично єдиними політиками, які виступили проти сьогоднішніх тарифів. У фарватері цієї боротьби йде вся країна - всі люди, які розуміють, як їх обдурюють. Якщо інші політсили хочуть, аби саме за ними йшли люди, їм варто відмовитися від надприбутків за рахунок своїх громадян і врешті-решт подумати про забезпечення не власних інтересів, а України та її народу.
3. Заспокоюючу людей субсидіями, провладні захисники тарифів забувають додати, що 80 млрд грн, які будуть потрібні на субсидійні видатки, є непідйомними для бюджету країни. Так, борг держави перед компаніями-постачальниками комунальних послуг за нараховані субсидії на сьогодні вже становить 25,3 млрд грн (і це при тому, що обсяг субсидій на це рік був запланований на рівні 35 млрд грн). Як результат, у постачальників виник борг перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий газ. Через це наразі вже арештовано рахунки понад 100 підприємств ТКЕ в п'яти областях України, включаючи Київ. А тепер уявіть, яких обсягів сягнуть заборгованості та наскільки збільшиться кількість ТКЕ з арештованими рахунками, при необхідності збільшувати обсяг субсидіювання більш ніж удвічі.
Та вся сфера ЖКГ рухне, як картковий будинок, руками урядовців та депутатів, причетних до встановлення грабіжницьких тарифів. Якщо вже сьогодні в ситуацію не втрутитися на державному рівні, опалювальний сезон 2016-2017 опиниться під небезпекою зриву.
Нагадаємо, якщо до сьогодні субсидії отримувало близько 5 млн домогосподарств, тобто 35 % населення країни, то через непідйомні завищені тарифи на соціальну допомогу з оплати за комуналку претендуватиме близько 80 % населення.
Це підрахувати нескладно, адже в Україні, за даними Держслужби статистики, проживає лише 16,2 млн (39 %) працюючого населення, решта 61% - потенційні отримувачі субсидій (пенсіонери, діти та безробітні).
І навіть із цих 16,2 млн українців майже половина перебуває за межею бідності, отримуючи мінімальну заробітну плату в розмірі 1450 грн, тоді як потреба в субсидії виникне навіть за середнього місячного доходу сім'ї в 5 тис. грн.
На жаль, поки ми можемо тільки здогадуватися: свідомо теперішні високопосадовці заганяють державну казну в прірву чи роблять це з нерозуміння ситуації. Проте можемо з певністю сказати, що тарифна вакханалія відбувається за повної підтримки Президента України, якому підконтрольні, зокрема, нинішні прем'єр-міністр, міністр палива та енергетики та керівництво НКРЕКП (нагадаємо, саму Нацкомісію з порушенням Конституції України також створив гарант).
4. Оскільки люди не отримують субсидії "живими" грошима, вони по-перше, зовсім не зацікавлені в економії енергоносіїв; по-друге, через завищені тарифи на ЖКП, а також божевільне здорожчання життя в Україні, вони просто не мають змоги думати про власне енергозбереження.
Протягом 2015 року на всю Україну було видано 23 тисячі "теплих кредитів" на загальну суму 389,5 млн грн із 558,5 млн грн, передбачених цією програмою. Тобто, 169 млн грн, які були передбачені на "теплі кредити", не знайшли своїх отримувачів, і це свідчить про те, що в першу чергу думають, як прогодувати себе, а не як влізати в чергові кредити.
Крім того, "теплі кредити" надаються лише фізичним особам або ОСББ, тоді як понад 75 % житлового фонду перебуває на обслуговуванні в управляючих компаній, кооперативів та залишків ЖЕКів, на які ця програма не поширюється.
5. На сьогодні "Тарифна мобілізація" випробувала всі можливі способи цивілізованого протистояння незаконним тарифам. Ми зверталися з позовами до судів, писали звернення депутатам та урядовцям, міжнародним експертам, керівникам "Великої четвірки" й уповноваженому з прав людини - у відповідь всі розводять руками, очевидно, розуміючи, що задля захисту людей доведеться протистояти першій особі держави.
Тому ініціатори "Тарифної мобілізації" переконані, що тільки об'єднавшись та згрупувавшись навколо позиції НЕ ПЛАТИТИ за грабіжницькими тарифами, народ зможе протистояти владі і монополіям в цій боротьбі. Саме це в підсумку виявиться єдиним дієвим виходом із ситуації!