Навіщо Тимошенко відбілює свій проросійський імідж
Екс-прем'єр Юлія Тимошенко вирішила очолити "партію війни" в Україні, підігравши тим самим мілітарним фантазіям господаря Кремля. Про це свідчить раптова активізація лідера "Батьківщині" в процесі вирішення в парламенті питання про статус окупованих територій Донбасу. Зокрема, учора Юлія Володимирівна пригрозила вийти з пропрезидентської коаліції, якщо глава держави не відкличе правки до закону про статус окремі регіони Донбасу. Хоча, нічого крамольного в цьому документі не було, швидше навпаки – президент пропонував чітко установити умови, а це повне повернення окупованих територій під контроль Києва, при яких частина Донецької та Луганської областей зможуть розраховувати на розширення повноважень місцевого самоврядування. При цьому позиція "Батьківщини", а також "радикалів" Олега Ляшка дивним чином співпала з проросійським "Опозиційним блоком".
Нагадаємо, що конфлікт в Раді виник навколо запропонованих Петром Порошенком правок до 10 статті закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Серед іншого документ уточнює, що додаткові повноваження місцева влада цього регіону отримає лише після проведення позачергових виборів до сільських, селищних та міських рад. Вибори, у свою чергу, повинні пройти в чіткій відповідності до чинного законодавства України, без будь-яких обмежень, після відновлення мовлення на цій території всіх українських телеканалів та виведення всіх незаконних збройних формувань за межі областей, а також під спостереженням цілої низки міжнародних організацій. Тобто, по суті ці правки є залізобетонними умовами, які не допускають якихось маніпуляцій, поступок чи тим більше "зливу" Донбасу терористам чи владі Росії, яка їх де факто контролює.
Однак, Юлії Тимошенко та партії Олега Ляшка запропонована ініціатива чомусь не сподобалась. Ці політичні лідери почали звинувачувати адміністрацію президента в здачі Донбасу та грі за правилами Владіміра Путіна. Коли законопроект був винесений на голосування, то в унісон з "Опозиційним блоком" дві партії не дали йому жодного голосу. Інтерес же ОБ в цьому питанні очевидний - проросійська партія не може підтримувати законопроект, який унеможливлює будь-які поступки Києва у питанні вирішення конфлікту на Донбасі. Можливо, саме тому Тимошенко та Ляшко почали сьогодні активно вимагати від глави держави звіту про застосування санкцій проти Росії та термінової подачі позову на дії Путіна, зокрема за окупацію Криму, в Гаагський трибунал. Чудово знаючи, що на все це потрібен час, та дотримання відповідних процедур. Але, що важать факти, коли потрібно оперативно відбілити свій імідж.
З іншого боку, сплеск політичної агресії Юлії Тимошенко може також свідчити про те, що лідер "Батьківщина" вирішила зайняти вже майже звільнену Арсенієм Яценюком нішу "партії війни". Адже саме войовнича риторика Арсенія Петровича забезпечила йому перше місце за підсумками парламентських перегонів. Однак, з часом лідер "Народного фронту" зрозумів, що такий підхід неприпустимий для чинного глави уряду, якому потрібно або показувати результат проведених реформ або мовчати, інакше можна нарватися на різке падіння рейтингу. Юлія Тимошенко, натомість, посадою не зв"язана, тому може дозволити собі роль внутрішньої опозиціонерки в пропрезидентській коаліції. Тим більше, що на носі вибори до місцевих органів влади, і партії "Батьківщина" потрібно проявляти хоч якусь активність, щоб не втратити залишки свого електорату. Але проблема в тому, що така войовнича риторика зараз на руку тому ж Путіну, якому потрібно знайти лише привід, щоб продовжити війну проти України. І розвал парламентської коаліції в Раді, яким погрожує Тимошенко, може стати одним з таких приводів.
