Навіщо Коломойський відправив на фронт голову Держкомзему
Фабула цієї історія наступна: Сергій Рудик приїхав на Дніпропетровщину з новопризначеним головою обласного управління земельних ресурсів. Проти цього нового керівника виступав ряд громадських організацій (слід зазначити, що виступали доволі обґрунтовано). Після цього з'явилося повідомлення, що Рудик зник, а під вечір заступник Коломойського Корбан розповів, що Рудику видали повну військову екіпіровку і відправили на фронт. Пізніше, той же Корбан сповістив, що до нього дзвонив депутат від "Свободи" Кривецький (відомий за кличкою "Пупс" і про якого говорять як про кримінального авторитета) і погрожував, що приїде з озброєною охороною. Корбан в свою чергу сповістив, що на фронті потрібні озброєні люди.
Це голі факти. Спробуємо розібратися, що стоїть за ними.
1. Рудик був призначений за квотою "Свободи" (до призначення був керівником апарату партії в парламенті). Більш важливо згадати два пункти з біографії Рудика: перш за все він завжди входив до команди Владислава Каськіва і в часи мерства Черновецького був його заступником. Для тих, хто хоч трошки цікавиться українською політикою можна далі нічого не пояснювати.
2. Призначення керівників обласних управлінь земельних ресурсів крім самого Рудика завжди курував гаманець партії "Свобода" і права рука Тягнибока Кривецький.
3. На Дніпропетровщині "свободівці" вирішили "послати" Коломойського і його команду і призначити свого керівника. Слід зазначити, що і кандидат від губернатора, і кандидат від Держкомзему - навряд чи є тими людьми, які збираються чесно і непідкупно слідувати букві закону. Вони підпорядковуються своїм патронам, а не закону.
4. Порошенко самоусунувся від цієї ситуації. Він робить вигляд ніби нічого не відбувається.
Приклад Рудика і його відправки на фронт - це лакмусовий папірець нашої нинішньої системи держуправління. Насправді - це лише анекдотична вершина айсберга нової системи координат - махновщини, яка все більше розповзається по всьому суспільству. І, на жаль, ця махновщина буде лише поширюватися через те, що ми не збираємося впроваджувати принцип життя за законом.
Сьогодні всі аплодують Коломойському, який відправив "корупціонера" на фронт. У Львові всі сміються на Кривецьким і "Свободи", а Ляшко кусає лікті, що це зробив не він. Але всі ці смішні історії мають сумний наслідок, коли вони почнуть тиражуватися. А вони будуть тиражуватися - і коли в якій-небудь Врадіївці люди почнуть відправляти на фронт главу райадміністрації владі буде вже не до сміху.
І тут ми повертаємося до гасла Порошенка "Жити по-новому". Єдине, що може зупинити махновщину - це закон. Але поки влада не може зрозуміти, що його треба просто виконувати. Як би це пафосно не звучало.
