Кому потрібен Ляшко в коаліцї
Про бажання увійти до парламентської більшості дядько з вилами й депутатським мандатом повідомив відразу після виборів. Проте до коаліційної угоди, запропонованої "Блоком Петра Порошенка", Ляшка та його партію не покликали. Коли стало зрозумілим, що коаліційну угоду у запропонованому варіанті ні "Народний Фронт", ні "Самопоміч" підписувати не будуть, згадали про партію Ляшка. Першим це зробив Яценюк, який зауважив, що "радикали" також демократична партія, тому її варто долучити до переговорів про коаліцію. Чи дійсно прем'єр хоче бачити Ляшка та його людей в коаліції і в своєму уряді, чи нагадав про них аби насолити партнерам з "БПП", сказати важко. Але, як бачимо, обабіч коаліціади "ляшківці" не залишаються. Правда, існують великі сумніви, що вони таки потраплять до парламентської більшості. І причин цьому декілька.
Перша – сам Олег Ляшко. Чия гнівна, а заодно й потішна риторика в парламенті мало кому буде цікава. У минулій Раді був один Олександр Шевченко, який хуком з правої відправив "радикала" в нокдаун, а тепер є і Шевченко, і ще десятки зо два бажаючих нокаутувати "вилоносця". Бо вважають, що є за що.
Друга причина – різновекторність його політсили. Вочевидь, люди, які вкладали кошти в кампанію "радикалів", планували отримати в Раді золоту акцію у вигляді чисельної фракції. Але сталось не так як гадалось. Ні золотої, ні срібної, ні навіть бронзової акції у цієї партії в парламенті немає. 22 депутати, які, насправді, ні на що не впливатимуть. Окрім, хіба, голосувань за зміни до Конституції, коли знадобиться 300 голосів. Якщо "Опозиційний блок" в парламенті буде головним опонентом, ба, навіть ворогом, малочисельна "Батьківщина" вже заявила, що на посади не претендує, то "радикали" опиняються такими собі радівськими "паріями".
Перші місяці фракція ще триматиметься на передвиборчому адреналіні, а ось далі існує величезна загроза того, що від Ляшка побіжать депутати. Спочатку багатії на кшталт Вощевського, Галасюка, Артеменка, Рибалки. Далі інші, кого не влаштовуватиме статус. То ж у Олега Валерійовича завдання не стільки приєднатися до коаліції, скільки ще до Нового року не розгубити своїх депутатів. Адже навряд чи ці люди йшли до Ради, щоб бути 5 років ніким.
