Губернатор Сумщини Микола Клочко про "кадебістські штучки" та як жити без Росії

38-річний Микола Клочко вже майже два роки є керівником однієї з найбільш непростих областей України. Сумщина, яка від розірвання торговельних зв'язків з Росією втратила чимало, намагається відшукати нові вектори розвитку. Про перспективи цієї території, нові інфраструктурні проекти та нюанси місцевого політичного протистояння по лінії БПП - Батьківщина - в інтерв'ю "Діловій столиці".

— Чому область опинилася в п'ятірці відстаючих за підсумками 7 місяців у сільгоспвиробництві і однією з найгірших в промисловості (падіння відповідно на 3,7% і 11,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року)?

— З одного боку, ми маємо падіння прибутків реального сектору через скорочення торгівлі з Росією (від цього, до речі, Сумщина втратила 40% свого експорту). З іншого, є певні дотації вирівнювання до місцевих бюджетів, які мери та місцеві органи влади витрачають на власний розсуд.

От дивіться, приклад зі сфери компетенції області: ми зараз робимо вельми непомітну, але необхідну роботу з ремонту та реконструкції мостів в області — їх конструкції та й взагалі дорожня інфраструктура перебувають у досить зношеному стані. Аби запобігти подальшим руйнуванням, зараз необхідно все це активно приводити до робочого стану. Звісно, ніхто за цю роботу нікого по голові не гладитиме, і піаритись тут немає на чому, бо результат неозброєним оком не помітний. А можна було б ці ж гроші витратити на тротуари з бруківки, при цьому навіть не зазирнувши до труб, які під цією бруківкою лежать, не поцікавитись, в якому вони стані і як швидко тут доведеться розкопувати яму. Я веду до того, що інфраструктурні речі, вони є визначальними. І ми не можемо наводити "марафети" тоді, коли потрібно укріплювати фундаменти.

До речі, одним з масштабних інфраструктурних проектів, який вже частково реалізується в області, є транспортний коридор Сумщиною вздовж російського кордону. Реалізація цього проекту дасть можливість цим районам сполучитись нормальною трасою не лише з Сумами, а й з Полтавою та Харковом. На цей проект потрібно більше двох мільярдів гривень і за рік, звісно, ми такий обсяг вкладень не подужаємо. Але початок вже є і, сподіваюсь, протягом нетривалого часу ми цей проект реалізуємо.

 — А чому на Сумщині просідає машинобудування, скажімо, Сумське НВО за півроку показало падіння на 19,7%? Чи можна зробити щось у даній галузі, аби виправити ситуацію?

— За об'єктивною оцінкою, Сумщина чи не найбільше постраждала від падіння торгівлі з Росією, оскільки саме на Росію був орієнтований експорт ключових промислових підприємств області. З іншого боку, нашим досягненням є те, що ми, втративши російський ринок, змогли збільшити експорт до Європи з 15% до 23%. Зараз підприємства області також перебувають у процесі переорієнтації на інші ринки. Що стосується ПАО "СНВО", то зараз йдуть перемовини про доволі великі контракти з Узбекистаном, Азербайджаном, Казахстаном та Іраном.

Також зараз є абсолютно реальним проект участі сумських підприємств у проекті з газифікації в Македонії. Під час візиту туди ми дійшли розуміння, що наші виробники цілком можуть забезпечити македонський проект за цілком конкурентною ціною. Наразі вже тривають практичні перемовини сторін і, сподіваюся, вийдемо на участь у тендері.

Певну роботу ведемо з державним "Укргазвидобуванням", на тендері якого нещодавно "СНВО" позбавили перемоги. При тому, що підприємство надало абсолютно реальну пропозицію і мало б стати переможцем. Але через окремі незрозумілі вимоги перевагу віддали іноземному постачальнику. З іншого боку, до участі у цьому тендері була проведена нарада в Сумах, яка дала можливість презентувати "Укргазвидобуванню" можливості сумських підприємств і дати зрозуміти, що наші заводи є потужними гравцями, які можуть виконувати замовлення дуже високого рівня і масштабу. Я відчуваю, що розуміння цього у "Укргазивдобування" є, і наступні проекти будуть реалізовуватись вже за участі "СНВО" та інших сумських машинобудівних підприємств.

— А завод "SELMI" (підприємство з розробки та виробництва приладів для наукових досліджень та електронно-променевої зварювальної апаратури — Ред.), що з ним робити?

— На сьогодні ВАТ "SELMI" перебуває у процедурі банкрутства, впроваджена процедура санації боржника. Враховуючи специфіку підприємства, його фінансовий стан, відновлення роботи можливе лише за наявності інвестора. З метою його пошуку питання використання науково-промислового потенціалу сумського ВАТ "SELMI" розглядалося під час візиту делегації Сумщини до Китаю у рамках розвитку українсько-китайських торговельно-економічних відносин. Зокрема обговорюється створення спільного центру з розробки та виготовлення аналітичних приладів для потреб ядерної енергетики та медицини із залученням венчурних фондів КНР, а також зацікавлених у співпраці підприємств та наукових установ обох країн.

— Чи є в найближчих планах відкриття якихось крупних інфраструктурних об'єктів, можливо, нових підприємств?

— У першому півріччі 2016 року введено в дію фармацевтичне підприємство з виробництва активних інгредієнтів ПАТ "Фармак" у місті Шостка, створено 90 нових робочих місць. Підприємство розпочало виробничу діяльність.

У цьому році у місті Суми розпочато реалізацію інвестиційного проекту із будівництва нового підприємства з виробництва упаковок для дитячого харчування ТОВ "Гуалапак Україна" із залученням інвестицій в обсязі 500 млн. гривень та створенням близько 400 нових робочих місць. Введення в дію підприємства передбачається у 2017 році.

— Яким, на Вашу думку, є нинішня позиція Сумщини в Україні, які в неї перспективи? За рахунок чого регіон може вибратися з кризи, чи є надія на появу галузі-локомотива, який витягне за собою всю область?

— За соціально-економічним розвитком область традиційно відноситься до середньої групи регіонів України — це, зокрема, такі сфери діяльності як сільське господарство, промисловість, будівництво, залучення капітальних інвестицій, показники ринку праці. У 2016 році область посіла достатньо високі позиції з впровадження заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження, за рівнем зростання доходів місцевих бюджетів, впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Сумщина має гарні перспективи розвитку агропромислового комплексу. На сьогодні в області реалізується 53 інвестиційних проекти, що дало змогу залучити понад 800 млн. гривень.

Харчова промисловість Сумщини відіграє велику роль щодо забезпечення продовольчої безпеки області, має потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування. Вдалося відновити зростання обсягів виробництва в харчовій промисловості як до попереднього місяця, так і до відповідного місяця минулого року (6,8% та 5,1% відповідно).

— Як щодо децентралізації, на яку покладаються чималі надії, скільки нових громад може з'явитися в найближчі місяці?

— Протягом січня-вересня 2016 року 53 територіальні громади ініціювали процес об'єднання та звернулися до 350 територіальних громад з ініціативою про об'єднання. Обговорення відбулися у 183 територіальних громадах, у 100 ухвалене рішення про надання згоди на об'єднання. Як результат, у цьому році створено 14 об'єднаних територіальних громад — об'єдналися 66 місцевих рад. Площа об'єднаних територіальних громад становить майже 4146 кв. км, населення — близько 88 тис.

Разом з цим в області створені об'єднані територіальні громади без урахування затвердженого Перспективного плану (10 громад): Миропільська, Бездрицька, Зноб-Новгородська, Миколаївська (адміністративний центр — смт Миколаївка), Річківська, Недригайлівська, Нижньосироватська, Миколаївська (адміністративний центр — с. Миколаївка), Кириківська, Хотінська. Вони не отримають новий правовий статус з повноваженням міст обласного значення та прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Щоб привести це у відповідність з проектом перспективного плану та все ж таки надати цим громадам статус спроможних, аби вони отримали відповідні повноваження, прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, Сумська облдержадміністрація внесла на розгляд Сумської обласної ради нову редакцію проекту рішення "Про внесення змін до проекту перспективного плану формування спроможних територіальних громад Сумської області", який було схвалено на останній сесії Сумської обласної ради та направлено на розгляд Кабінету Міністрів України у встановленому порядку.

В наступному році очікується створення ще мінімум 13 об'єднаних територіальних громад.

— Перейдемо до політичного життя. ЗМІ та експертне середовище вже півроку стежить за Вашим протистоянням з головою обласної ради Семеном Салатенком, який представляє "Батьківщину" Юлії Тимошенко. Чому воно виникло і що не дає порозумітися? Чи є надія на залагодження конфлікту?

— У мене немає протистояння з Семеном Салатенком. Постійно провокуються теми незрозумілі — то по відношенню до мене, то родичів... Взагалі, Салатенку треба дивитись на свою команду.

Я бачу, що багато з того, що області не вдається зробити, залежить від позиції обласної ради. Під час керування облрадою Вірою Лаврик співпраця була більш продуктивною, оскільки від вчасності проведення сесій, призначення яких зараз затягується керівництвом облради мало не на місяці, залежить і вчасність ухвалення бюджету, і вчасність прийняття інших важливих рішень. Про що можна говорити, якщо нині з прибутком працює лише два комунальних підприємства обласної ради, а винною чомусь роблять обласну адміністрацію?

Зараз стоїть питання про відкриття кримінального провадження відносно КП "Паливкомуненерго", яке фактично зірвало опалювальний сезон в області. Також це стосується інших комунальних установ, закладів та підприємств обласної ради. Зокрема, є випадки, коли учасникам АТО привозили тверде паливо, і виявляється, що замість 1200 кілограмів, привезли лише 800. Кілька подібних випадків задокументовано. Я дав час на усунення цього неподобства. Якщо цього не станеться, будемо звертатись з цими фактами до правоохоронних органів.

З іншого боку, всім зрозуміло, що є намагання отримати більш лояльного до певної політичної сили голову адміністрації. Але навіть враховуючи їхні "кадебістські штучки", які вони застосовують, цього не вийде.

— Ви натякаєте на депутата від "Батьківщини"?

— Прізвища і так зрозумілі. Ми знаємо, що є в нас політики, відповідальні за область. Ми розуміємо, звідки виливається бруд на сумнівні сайти. Взагалі, в мене немає проблем з "Батьківщиною", є намагання втягнути мене в якийсь особистий конфлікт, і це вже набирає якихось гіпертрофованих форм.

 — Коли обирали Салатенка, складалося враження, що є домовленість і співпраця між БПП "Солідарність" та "Батьківщиною". Але минуло буквально кілька днів, і протистояння почало набирати обертів. Чому?

— Так і було. Салатенко і Лисенко прийшли до мене разом, були наші депутати. Були обговорені всі питання, ми потиснули руки... Тобто було налаштування на нормальну співпрацю, але згодом почалось: того звільнити, того в чомусь звинуватили і почали прив'язувати до мене якийсь бруд. Я тоді запропонував: якщо є якісь підозри чи звинувачення — звертайтеся до правоохоронних органів. А відповідати на плітки мені якось навіть незручно.

— Загострення стосунків між "Батьківщиною" та БПП "Солідарність" на Сумщині є віддзеркаленням загальнодержавної ситуації, чи це, скажімо, суто місцеві прояви?

— З одного боку, безумовно, є певні вказівки для певних сил з Києва максимально розхитати ситуацію, збирати "тарифні майдани" і таке інше. Але в інших областях і навіть у нас в деяких районах у представницьких органах головують представники "Батьківщини", але від того співпраця між гілками влади не страждає. Наприклад, в Лебединському, Шосткинському і Роменському районах проблем немає. Тому багато що залежить від місцевих керівників.

З іншого боку, виходить так, що за нашої згоди і допомоги Семена Салатенка обрали головою облради, але "Батьківщина" використовує це не для конструктивної співпраці, а для захоплення влади в області. Я пішов на все, аби уникнути звинувачень у заангажованості. Жоден голова ОДА не склав повноважень депутата обласної ради. Я склав і повноваження депутата, і повноваження голови обласної організації "БПП "Солідарність".

Ще один аспект: коли ми обирали Семена Салатенка, була коаліція у парламенті, була домовленість між політичними силами про співпрацю. І Салатенко став головою облради багато в чому завдяки тому, що Тимошенко перебувала у коаліції. Зараз ситуація змінилася, але Салатенко продовжує триматися за крісло.

Наразі серед депутатів продовжуються переговори про обрання нового керівника ради. І тут все залежить від того, чи домовляться депутати різних фракцій між собою, чи ні.

— Як складаються Ваші стосунки з одіозним народним депутатом і почесним громадянином Глухова Андрієм Деркачем? Ви підтримуєте зв'язок? Він має вплив в регіоні, бере участь у вирішенні якихось проблем, просуванні певних рішень?

— Всі народні депутати з сумських мажоритарників працюють на своїх округах. Немає депутата, який би не працював. Відносини, безумовно, складаються по-різному. Найбільш тісні стосунки у мене з Олегом Медуницею, Миколою Лавриком і Олександром Сугонякою. З ними я бачусь і спілкуюсь найчастіше.

А з Андрієм Деркачем бачитись доводиться не дуже часто. Він дуже непроста людина як особистість. Але стосунки нормальні, робочі. Аналогічно з Ігорем Молотком, який також перебуває у групі "Воля народу". Раніше частіше відбувалося спілкування з Владиславом Бухарєвим, але, на жаль, темп співпраці нині дещо знизився. Зі свого боку жодної протидії співпраці я, повірте, не чиню. Бо коли Владислав Вікторович приїздить на свій округ, всі голови районних адміністрацій, і я на цьому наполягаю, мають співпрацювати і разом вирішувати проблеми.

Якщо йдеться про Деркача, то це "Воля народу", якщо Бухарєв, то "Батьківщина". Так само Лаврик та Сугоняко мають вплив на депутатів БПП.

 — Які стосунки у адміністрації мерами міст на Сумщині, що належать до різних політичних сил?

— Дуже різні. Наприклад з Артемом Семеніхінім з Конотопу стосунків немає ніяких. Тобто на формальному рівні спілкування відбувається шляхом листувань і так далі. Але на людському — ні. Але це не означає, що я не контролюю те, що відбувається у Конотопі — і у промисловості, і у ЖКГ, і у громаді. З мером Глухова Мішелем Терещенком на початку виникали певні непорозуміння, оскільки він чомусь думав, що тут, в обласній адміністрації йому чинять перепони і вставляють палки в колеса. Але ми сіли разом за цей стіл, розібрались і, здається, знайшли спільну мову. До речі, разом з Терещенком ми були у міністра інфраструктури Зубка, де нам вдалося переконати, що саме Глухів має стати центром майбутнього адміністративного округу, які створюються у рамках децентралізації.

В принципі, й з сумським мером Лисенком також були б нормальні стосунки, якби навколо нього не було деяких пройдисвітів.

— Поговоримо про гроші. Чим заробляє на життя ваша родина і які має статки? Напередодні е-декларування розкажіть, якою нерухомістю Ви володієте? Чи вдалося протягом останніх двох років Вам чи Вашим найближчим родичам — батькам, братам-сестрам, дітям, дружині чи її родичам придбати нову нерухомість, авто чи цінні речі? Зараз на землі, яку пов'язують з вашим батьком та братом (на Героїв Сумщини) зводиться новий будинок. Чи маєте Ви до нього стосунок? Коли буде завершено будівництво і що саме там буде побудовано?

— Я реально не бідна людина, оскільки я 12 років займався підприємницькою діяльністю, і органи ДФС можуть це підтвердити. Я спеціально взяв довідку, де по роках розписано, скільки я отримував прибутків та сплачував податків. Але мене дуже непокоїть, коли моїх родичів намагаються втягнути у якісь скандали. У мене є батько і є брат, які живуть разом. Брат також був і є підприємцем, в нього також нормальні доходи. Кілька років тому вони з батьком купили старий будинок, а зараз його реконструюють.

Про себе можу сказати, що, повірте, коли я вирішу придбати авто або будинок, я не стану цього приховувати, бо в цьому немає жодного сенсу, оскільки я можу підтвердити таку покупку відповідними статками. Але обурює, що мої політичні супротивники намагаються забруднити моїх родичів.